ТНМК — ТІкаю songtekst en vertaling
De pagina bevat de songtekst en de Nederlandse vertaling voor het nummer "ТІкаю" van ТНМК.
Songteksten
Моя Пенелопа! Я, по-перше,
далеко. Я був парубок моторний.
Лелеки бачили, як рушив я на південь,
рушив я на південь, бо набридло все.
До того ж те, що далі завжди краще ніж те, що поруч
Твоя краща здобич — ще не здобута здобич.
Диви-диви-диви — які жовті жнива під обрієм,
А ті, що під ногами вже стомлені, зломлені
Рушив я на південь, були поруч люди
Казали: тік-тік-тік, рушимо швидко.
Усюди буде нам дім. Усюди небо нам стеля.
Пливи-пливи, мій корабель, корабель пливи…
Тікаю
II Плили ми морем. Бачили гори.
Великі, до неба. Чули там гомін. Моря
стогін. Хвилі кричали, як діти, що вночі
плачуть у розпачі. На це диво дивились ми довго.
Потім набридло. Люди казали,
що далі будуть хвилі гучніше, море синіше
жнива жовтіші. Так і було, поки не опинялись ми поруч. Краща здобич — ще не здобута здобич
Плили ми далі. Мріяв я — тобі розповім,
як воно — збирати вдень сльози, щоб
ніччу пити їх серед пустель сивих.
Пливи, пливи мій корабель, корабель, пливи
Тікаю
III
Моя Пенелопа! Я вже не пам’ятаю,
хто ти. Кого повиваєш зараз та хто поруч плаче.
Я питаю, у відповідь виють болота.
П’ють свої сльози, питають: хто там, хто там…
Чому істота тягне за собой хвору душу
Рушив я на південь. Тепер мушу шукати північ.
Колись були люди поруч. Люди…
Залишив їх під обрієм стомлених, зломлених
Те, що поруч цінуєш, поки не втратиш дотик
Лелеки бачили все, хто з них ти, Пенелопа?
Може, було так, може це росповіли пустелі
Поки пливе мій корабель-корабель, пливе
Тікаю
Songtekstvertaling
Mijn Penelope! Ik, ten eerste,
ver. Ik was een snelle jongen.
De ooievaars zagen me naar het zuiden gaan.,
Ik ging naar het zuiden omdat ik alles zat was.
Trouwens, wat nu komt is altijd beter dan wat nu komt.
Je beste buit is de buit die je nog niet hebt.
Diva-diva-diva-welke gele oogst onder de horizon,
En degenen die onder je voeten zijn al moe, gebroken
Ik verhuisde naar het zuiden, waren een aantal mensen
Ze zeiden: Tik-Tik-Tik, laten we snel zijn.
We hebben overal een thuis. Overal is de hemel ons plafond.
Zwem-zwem, mijn schip, schip zwem…
Ontsnappen
We zeilden over zee. We zagen bergen.
Groot, tot aan de hemel. We hoorden de herrie. Zee
kreun. De golven schreeuwden als kinderen die nacht
ze huilen van wanhoop. We hebben lang naar dit wonder gekeken.
Toen werd ik het zat. Mensen zeiden,
dat de golven luider zullen zijn, de zee blauw is
de oogst is geel. En zo was het totdat we dichtbij waren. Beste productie-heeft nog niet geproduceerd productie
We zeilden verder. Ik heb gedroomd.,
Hoe voelt het om overdag tranen te verzamelen?
's nachts te drinken tussen de grijze woestijnen.
Row, row, row my ship, The ship, swim
Weglopen
III
Mijn Penelope! Ik weet het niet meer.
wie ben jij? Wie is nu de vroedvrouw en wie huilt er naast je?
Ik vraag het, en de moerassen huilen als reactie.
Ze drinken hun tranen en vragen: Wie is daar, wie is daar?…
Waarom trekt een wezen er een zieke ziel mee?
Ik verhuisde naar het zuiden. Nu moet ik het noorden zoeken.
Er waren ooit mensen in de buurt. Mensen…
Liet ze achter onder de horizon, de vermoeiden, de gebroken
Wat je naast je waardeert tot je je gevoel verliest
De ooievaars hebben alles gezien, welke ben jij, Penelope?
Misschien was het, misschien was het
Zolang mijn schip vaart, vaart het schip uit.
Ontsnappen